Павло Бугайов

 

 

ХУДОЖНИКИ ЧОРНУХИНЩИНИ

Бугайов Павло Костянтинович

186? – 1933

            «Уродженець Чорнух, будинок його – приміщення в якому зараз розміщена санепідстанція. Походив з заможного роду Бугайових /Бугаїв/. Частина луків біля р. Многа і зараз називається Бугаївщина. Був жонатий. Через деякий час одружився вдруге. Після того, як сім’я розпалась – / перша чи друга?/ став не зовсім здоровий /?/. Жив за те, що ходив по людях і малював. У голодний 1933 рік зробив декілька картин олійними фарбами по штукатурці в будинку голови сільради  С. Зузулі. Всі вони, крім однієї, були знищені хазяями – так, як не сподобались їм, чи то з ідеологічних поглядів, чи то з мистецьких», розказує Підлісна, жителька Чорнух.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Фреска «Жнива» що збереглась,- знаходилась у залі на спареними вікнами і була  зроблена на зразок народної картини. Важко сказати про її мистецьку вартість, але співвідношення кольорів художником було взяте дуже вдало. Справа внизу підпис – ЛБ. / чому Л,/?/ коли ім’я Павло; між іншим Підлісна називала його Павел Константінович – на російський лад./

«У 1938 році  Зозуля продав нам хату за 7000 крб. і втік у Крим від репресій, які йому повинні були дати за його керівництво колективізацією.» закінчує розповідь Підлісна.

Зі  спогадів художника Ю. Луценка:  «батько мій Луценко Іполит Федорович був освіченою людиною, закінчив Лохвицьку гімназію мав потяг до мистецтва і у вільний час малював. Мати Надія Олексіївна Луценко / дівоче прізвище Бугайова/ чорнушанка з роду Бугайових, дядько якої за переказами закінчив Академію мистецтв.

Що до Бугайова Павла Константиновича – він був нашим родичем через матір і я бачив одну з його картин, але це було давно і вже не пам’ятаю наскільки вона була вдало зроблена. Ще він малював декорації до вистав чорнухинських аматорів і інколи, за браком місця художник розкладав полотно прямо в саду, під відкритим небом і там малював «задник» до вистави».

У книзі О. Пугача «Отаман Гонта 1920 року» згадується Сергій Костянтинович Бугайов – завзятий театрал, батько Надії Луценко – Олексій Костянтинович/?/Бугайов, а третім братом був – згаданий вище Павєл Константінович Бугайов.

Примітки:  Підлісна /ім’я не пам’ятаю/ – проживала в буд. № _  по вул. Спортивній в смт. Чорнухи у 1930-1970 роках. Син її у 1970-х роках працював у Пирятинському РК КПУ.

Луценко Юрій Іполитович /1938 р.н./ – художник, житель с. Бондарі Чорнухинського району.

Зозуля С. – голова Чорнухиннської сільради у 1930-х роках.

Пугач Олексій Васильович – житель м. Полтави, автор краєзнавчих публікацій.


За спогадами одного жителя Чорнух-емігранта  на початку 1920-х рр. спецтрибунал Чека у Чернухах розстріляв, на горі біля школи, 9 жителів містечка і серед них був Павло Бугайов. Можливо це був один з братів художника, а житель Чорнух за давністю часу перепутав його ім’я.

    М.Дорошенко

                                                                                                              2007 – 15 р р.